Як створити функцію, яка сама себе викликає або IIFE functions в JavaScript?

Функції, які самі себе викликають, або IIFE, є корисною
концепцією в JavaScript, що дозволяє виконувати код відразу після його визначення. Ця техніка широко
використовується для створення локальної області видимості або уникнення конфліктів імен. Давайте розглянемо, як
створювати такі функції.

Синтаксис IIFE

Щоб створити функцію, яка сама себе викликає, потрібно зробити наступне:

• Загорнути функцію в круглі дужки (), щоб вказати на її виразну природу.
• Одразу після визначення функції додати ще одну пару круглих дужок, щоб викликати її.

Ось приклад простої IIFE функції:

(function() {
  console.log("Ця функція викликається одразу!");
})();

У цьому випадку анонімна функція визначається та викликається негайно, коли () додаються вкінці.

Передача параметрів в IIFE

Якщо ви хочете передати параметри у вашу IIFE, ви можете зробити це так:

(function(a, b) {
  console.log(a + b);
})(5, 10);

У цьому прикладі ми передали два аргументи 5 і 10 до функції, і вона одразу обчислила їх
суму.

Переваги використання IIFE

IIFE мають кілька важливих переваг:

• Захист області видимості — вони дозволяють створити змінні всередині функції, які не будуть доступні ззовні.
• Ініціалізація даних — можна використовувати для виконання коду одразу після завантаження скрипту.
• Запобігання конфліктам — вони уникають конфліктів із глобальними змінними, оскільки весь код виконується всередині
  функції.

Висновок

Використання функцій, які самі себе викликають, або IIFE — це потужний інструмент для створення
локальних контекстів та запобігання конфліктів змінних у JavaScript. Це простий спосіб контролювати видимість
змінних та виконувати код відразу після його визначення.